Неологізми: приклади з поясненнями

Неологізми — це слова, які виникають у мові як відповідь на зміни в суспільстві, культурі, технологіях або політиці. Вони відображають сучасні реалії та допомагають точніше висловлювати думки про нові явища. У цій статті пояснюємо, що таке неологізми, наводимо приклади сучасних неологізмів, зокрема авторських, військових та англійською, а також підкажемо, де шукати нові слова у словниках неологізмів.

Що таке неологізми і як вони з’являються?

Неологізми — це нові слова або вирази, які з’являються в мові для того, щоб назвати щось, чого раніше не існувало або що не мало окремої назви. Найчастіше вони виникають у відповідь на появу нових технологій, суспільних явищ, професій, емоцій чи соціальних ролей. Неологізми активно з’являються в інтернет-комунікації, журналістиці, літературі, рекламі та розмовному мовленні. Часто саме соціальні мережі стають платформою для їхнього швидкого поширення.

Неологізми в українській мові – як змінюється лексика

Неологізми покликані називати нові предмети, явища, процеси або замінювати вже наявні назви точнішими відповідниками.

За походженням неологізми поділяються на загальномовні та індивідуальні. Загальномовні неологізми — це нейтральні слова, що виконують номінативну функцію й з часом можуть стати частиною літературної мови. Індивідуальні (або авторські) — створюються письменниками та митцями як стилістичні засоби для художнього вираження, але не завжди закріплюються в широкому вжитку.

Поява неологізмів особливо активізується в періоди суспільних змін, коли з’являється багато нових понять і реалій. Спочатку такі слова належать до пасивного словника, бо сприймаються як незвичні, але з часом можуть перейти в активну лексику або навпаки — зникнути.

Також виділяють -неологізми-терміни — слова, що стали частиною професійної мови (особливо в науці й техніці); неологізми-професіоналізми — вузькоспеціальні слова, які не рекомендовано вживати в офіційній комунікації, якщо є відповідники в літературній мові.

Нові слова можуть творитися на основі вже існуючих мовних елементів — тобто в кожному неологізмі є і щось нове, і щось традиційне, що забезпечує його зрозумілість. Штучні, повністю вигадані слова, які не базуються на звичних елементах, у природній мові майже не приживаються.

У результаті мовної практики закріплюються лише ті неологізми, які справді відображають сучасні потреби суспільства й легко сприймаються мовцями.

Сучасні неологізми – приклади з поясненнями

Мова активно реагує на зміни в суспільстві, тому сучасні неологізми часто стосуються інтернету, політики, емоційного стану чи культурних явищ. У цьому розділі — приклади нових слів, які виникли в українській мові за останнє десятиліття, окрім тих, що напряму пов’язані з війною (їм присвячено окремий розділ).

• мем — одиниця цифрової культури, зазвичай у вигляді картинки або фрази, що швидко поширюється онлайн.
• зрадофіл — людина, яка у всьому бачить “зраду” або негатив, особливо щодо дій влади.
• переможенька — іронічне позначення незначної перемоги, яку подають як грандіозну.
• волонтерити — брати участь у волонтерській діяльності.
• фейкомет — особа, яка постійно поширює неправдиву інформацію.
• тг-канал — скорочена форма для позначення телеграм-каналу.
• генераторний гумор — жарти на тему життя під час відключень світла.
• ждун — персонаж-мем, що став символом очікування та безпорадності.
• рефлексувати — глибоко обмірковувати щось або переживати внутрішні емоційні процеси.
• булінг — цькування або агресивне переслідування, зазвичай серед підлітків.
• сторіс — тимчасова публікація в соцмережах, зазвичай фото чи відео.
• блогер — автор регулярного контенту (відео, фото, тексти) у соцмережах.
• шароварщина — поверхове, кічове сприйняття української культури.
• інфозгвалтування — інформаційне перенасичення або нав’язування контенту.
• відосик — зменшувальне слово на позначення короткого відео, зазвичай із соцмереж.
• електронка — розмовне скорочення слова “електронна сигарета”.
• френд-зона — ситуація, коли одна людина хоче романтичних стосунків, а інша сприймає її лише як друга.
• фоловер — підписник у соціальних мережах, що стежить за контентом іншого користувача.
• тіктокер — людина, яка активно створює або публікує відео в TikTok.
• віртуалка — технологія, яка створює ефект присутності в комп’ютерно змодельованому середовищі.
• ВПО (внутрішньо переміщені особи) — офіційна назва людей, які були змушені залишити свої домівки в межах країни через війну, катастрофу чи інші обставини (слово має юридичне походження, але стало частиною широкого вжитку).

Ці слова є прикладом того, як українська мова адаптується до нових реалій — від соціальних мереж до глобальних змін у способі життя.

Неологізми війни – мова у період змін

З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну, а також упродовж усього російсько-українського збройного конфлікту, українська мова стрімко поповнюється новими словами. Вони не лише фіксують нові явища, а й відображають ставлення суспільства до війни, ворога, опору й внутрішніх переживань. Часто такі слова мають емоційне або іронічне забарвлення і швидко закріплюються в побуті, ЗМІ та соцмережах.

Приклади неологізмів, пов’язаних із війною:

• ковдра-бронік — бронежилет, що одночасно гріє, поєднання захисту й комфорту.
• русня — зневажливе узагальнене позначення росіян-агресорів.
• бавовна — іронічне слово, що замінює “вибух”(росіяни казали “хлопОк”), особливо на території ворога.
• шахідка — безпілотник-камікадзе, зазвичай іранського виробництва.
• паляниця — слово-пароль для виявлення диверсантів, символ мовної ідентичності.
• доброго вечора, ми з України — популярне гасло спротиву й ідентичності.
• чмоня — принизлива назва для мобілізованого солдата з РФ.
• пушечне м’ясо — іронічне позначення масово гинучих солдатів-окупантів.
• какаяразніца — саркастичний вираз байдужості до національної ідентичності.
• денацифікація — пропагандистський термін РФ, який набув у нас глузливого значення.
• рашизм — поєднання “Росія” та “фашизм”, як визначення ворожої ідеології.
• орки — зневажлива назва російських солдатів (асоціація з фантастичними чудовиськами).
• кіборг — прізвисько українських захисників Донецького аеропорту, що символізує стійкість.
• сепар — скорочення від “сепаратист”; використовується для позначення прихильників “руского міра”.
• ватнік — зневажлива назва людини з проросійськими поглядами.
• чорнобаївка — назва місця, що стало мемом через багаторазові поразки РФ.
• український дух — стійкість, незламність, здатність чинити опір попри обставини.
• зсушник — солдат Збройних сил України (ЗСУ), дружнє або горде означення.
• слава дронам — фраза, що прославляє роботу безпілотників.
• мотиваційне відео — відео про успіхи ЗСУ, часто зі слоганами або піснями.
• Сирена-ФМ — жартівлива назва повітряної тривоги як “радіостанції”.
• культурний фронт — діяльність митців під час війни як частина спротиву.
• дронові війни — новий тип бою з використанням безпілотників.
• могилизація — глузливе слово на позначення російської мобілізації.
• двохсотий/трьохсотий — військові позначення загиблих або поранених.
• сітка-кікімора — маскувальна сітка, часто зроблена вручну волонтерами.
• штурмани — в контексті — керівники або оператори ударних дронів.
• донатити на ЗСУ — передавати кошти на підтримку армії; слово стало частиною лексики війни.

Ці слова не лише описують нову реальність, а й є носіями спільного досвіду, гумору, болю й гордості. Вони стають своєрідним літописом війни у мові.

Авторські неологізми – приклади з літератури та медіа

Окрім загальномовних слів, у мові існують авторські неологізми — слова, які вигадують письменники, журналісти, блогери чи коміки. Часто вони мають іронічне, образне або стилістичне забарвлення. Деякі з них стають частиною живої мови, інші залишаються в межах художнього тексту як засіб виразності.

Приклади авторських неологізмів із медіа, блогів і публіцистики:

• галюциногени (Кузьма Скрябін) — абсурдні або несподівані події, що важко пояснити логікою.
• зрадойожик — іронічне уособлення “зради” в публіцистиці та соцмережах.
• диванна сотня — висміювання “воїнів інтернету”, які активно коментують події, але не діють у реальності.
• турбоперемога, ботоферма, фейсбучний аналітик, гуморозахисники, перемогомет, арестовити — усі ці приклади створені в медіа-середовищі або соцмережах.

Приклади авторських неологізмів із української літератури:

• мурмотіння, ніжність — лексика Лесі Українки, яка вперше використала й поширила ці емоційно-забарвлені слова.
• смолоскип, міцнослов, яснолиця, правдомовний — словотвірні новотвори Івана Франка, що поєднували семантичну новизну з художнім стилем.
• огненний змій, дужбрат, мрійливець, несказанний — неологізми Григорія Сковороди й поетів XIX–XX ст., створені як засіб духовного самовираження.
• громохкий, вибухощастя, життєлюбно, світлолюб — приклади з поезії Василя Стуса, де неологізми виражають сильне внутрішнє напруження й філософські переживання.
• вогнецвіт, сноповіяння, сумліннявість — експресивні неологізми Ліни Костенко, якими вона передає емоції, глибину думки, внутрішній стан героя.
• високоокий, глибозір, щиролункий — характерні для мови Оксани Забужко, де авторка активно використовує словоскладання для створення епітетів.
• хрущісти, холопоманія, душоміри — сатиричні новотвори Валерія Шевчука та сучасних авторів, спрямовані на суспільну критику.
• дощоїд, пічковир, пташосон — ігрові, фантазійні утворення для дитячої літератури (наприклад, у творах Оксани Лущевської та Івана Андрусяка).

Такі неологізми часто не потрапляють у словники, але справляють значний вплив на мовну культуру, розширюючи межі лексичного вираження. Вони є важливою частиною літературної спадщини й доказом творчої сили української мови.

Словник неологізмів, де шукати нові слова?

Нові слова з’являються постійно, і відстежити їх усі не завжди просто. Однак існують ресурси, які спеціально фіксують та пояснюють неологізми — як загальномовні, так і авторські чи тимчасові.

Основні джерела неологізмів:

1. Myslovo — онлайн-словник українських неологізмів, який збирає й описує сучасну лексику, включаючи медіа- і соцмережні новотвори.
2. Академічні збірники новітньої лексики — укладаються мовознавцями та фіксують неологізми, що мають лексикографічну цінність. Наприклад, “Новітній тлумачний словник української мови” або спеціальні випуски Інституту української мови НАН України.

Також варто стежити за лексикою в медіа, публіцистиці, блогах і соціальних мережах — саме там неологізми з’являються найчастіше й найоперативніше.

Неологізми в англійській мові – вплив глобалізації

Англійська мова — одна з найдинамічніших у світі. Під впливом технологій, соціальних мереж, попкультури та змін у стилі життя вона постійно породжує нові слова. Багато з них швидко поширюються по світу і потрапляють в інші мови, зокрема й в українську. Часто це короткі, емоційно забарвлені та дуже влучні слова, які легко запам’ятовуються.

Приклади сучасних англійських неологізмів:

• doomscrolling — звичка безперервно читати тривожні або негативні новини.
• hangry — злий через голод (hungry + angry).
• binge-watch — перегляд кількох серій серіалу без перерви.
• ghosting — різке припинення спілкування без пояснень.
• adulting — виконання дорослих обов’язків, наприклад: платити рахунки, прибирати.
• selfie — фотографія себе самого, зроблена на смартфон.
• vlog — відеоблог, формат особистого відеощоденника.
• influencer — людина, яка впливає на аудиторію в соцмережах.
• flex — хизуватися чимось, “випендрюватися”.
• cringe — щось ніякове, соромне або незручне.
• FOMO (Fear of Missing Out) — страх щось пропустити.
• YOLO (You Only Live Once) — гасло про те, що життя одне, тож варто ризикувати.
• staycation — відпустка вдома або поруч із домом.
• snackable content — короткий, легкий для споживання контент (наприклад, відео до 30 секунд).
• unfriend — видалити когось зі списку друзів у соцмережах.
• reboot — оновити щось або почати заново (часто про кар’єру або життя).
• glow up — значне покращення зовнішності або стилю.
• finfluencer — блогер, який говорить про фінанси.
• clickbait — заголовок, який заманює, але не відповідає реальному змісту.
• spoiler — інформація, яка розкриває важливі деталі сюжету.
• filter bubble — ситуація, коли людина бачить лише ті думки, що співзвучні її власним.
• slacktivism — поверхнева активність в інтернеті заради “галочки” (лайки, репости без дій у реальному житті).
• buzzword — модне, часто вживане слово, за яким не завжди стоїть зміст.
• clapback — різка, влучна відповідь на критику.
• screenshot — зображення екрана, збережене як файл.

Ці неологізми з’являються швидко, часто живуть коротко, але встигають змінити мову й мислення мільйонів людей. Багато з них уже активно вживаються й в українському контексті — без перекладу або з частковою адаптацією.

Мова ніколи не стоїть на місці — вона відгукується на зміни в культурі, технологіях, суспільстві й навіть емоційному стані нації. Неологізми — це жива частина цієї динаміки. Вони фіксують час, створюють нові смисли й дають змогу тонко передавати досвід. Стежити за появою нових слів — означає не лише збагачувати власне мовлення, а й краще розуміти світ навколо.