Дощ — це не просто природне явище, а справжня симфонія звуків, емоцій і спогадів. Він може бути ніжним і романтичним, сумним і меланхолійним, бурхливим і драматичним. Недарма дощ надихає поетів на створення проникливих віршів. У цій статті зібрано найкрасивіші вірші про дощ: про кохання, про дощову погоду, твори українських класиків та легкі римовані рядки для малюків.
Красиві вірші про дощ
Вірші про дощ і кохання
Ідуть дощі, холодні і прозорі,
лежить туман над річкою густий.
Десь через хмари сумно світять зорі
і місяць ріг додолу опустив.Я знов чекаю, сидячи удома,
тебе, твоїх солодких обіцянь.
Хоча я знаю: все це – марна мова,
Моїх даремних мріям сподівань.Сама собі тебе намалювала,
Насправді зовсім ти і не такий,
Та все одно всім серцем покохала,
Хоча для мене ти мов лід крихкий…Автор: Яна Шевченок Магнум
Кохання в дощ це так цікаво!
Настіж відчинене вікно,
А поряд два горнятка кави
І відкорковане вино…Кохання в дощ, це так не звично
Коли сльоза по шибці б’є,
Палає блискавка містично
І грім вигукує своє…Летять додому перехожі
Пірнає змочене взуття…
Кохання в дощ це так не схоже
На всі щоденні відчуття…Автор: Віктор Нагорний
Він малював.
Краплини падали із хмар.
Вона не знала, що малює він для неї.Він все чекав,
Що цей від Бога даний дар
Вона побачить.Дарував їй орхідеї
І фарби кольору
Її ясних очей.
Він відкривав своє кохання на мольберті.Він малював,
Краплини падали до ніг.
Думки були всі щирі та відверті.
Картини теж.
І те все бачила Вона.І не давала їх серцям спокою
Любові безсловесна таїна,
Яку у цьому світі знали двоє…Автор: Марина Кузьменко
Вірші про дощову погоду
Я люблю дощову погоду,
Незбагненне у ній, своє…
Хоч природа втрачає вроду,
Але ні, в тім щось дивне є.
Все наповнилося водою
І життям, але де ж усі?
Дощ тихенькою йде ходою
І виблискує у красі.
А жучки, павучки, комашки
Заховалися у дуплі,
Під пелюсточками ромашки,
Але в сухості і в теплі.
Та, як тільки просохнуть квіти
І з листочка вода стече,
Будуть світові знов радіти,
Бо ж і сонечко припече.
І тоді заспіває пташка,
І полинуть нові пісні.
Полетить до квіток комашка
Звуки в небо злетять ясні.
Поки дощик ще накрапає,
Всі принишкли у тишині.
Кожен в роздуми поринає,
То ж приємно під дощ мені
І подумати, й почитати,
І помріяти край вікна…
Просто крапельки розглядати
В повній тиші, коли одна.Автор: Красоткіна Н. Г.
А дощ шумів,
Немов оскаженів.
Зірвався з ланцюгів,
З дахів,
З парканів.Насправді, дощ –
То свіжості порив,
Щоб сонця промені
Були ще більш жадані.Я дощ люблю.
Здається, навзаєм.
І монологи під дощем
Стають дуетом.Бо саме там
Під проливним нічним дощем
Народжуються вірші.
І поети…Автор: Марина Кузьменко
А за віконцем дощ, сповитий в осінь,
Листочки з вітерцем ведуть танок,
В берізки он, вже зовсім жовті коси,
Життя… У ньому сотні сторінок…Усі насичені своїми кольорами,
Відтінками добра і теплоти,
Весняними й осінніми дощами,
Наповнені, просякнуті вони..І це чудово, що і дощ, і сонце,
Бо можем порівняти відчуття…
Дощить сьогодні за моїм віконцем,
А завтра буде сонце і весна…Автор: Британ Г. Я.
Вірші про дощ для дорослих
А дощ завжди́ приходить вчасно,
Коли так бракне чистоти,
Змиває непотрібні маски
Щоб тільки небо, він і ти…Деталі набувають змісту,
Все сіре – барвами ясни́ть
І пахне листям, пахне листям,
І щось там, глибоко, щемить…І відчуття, що були звичні,
Стають піднесено – прекрасні,
Усе просте, тепер – величне…
Так, дощ завжди приходить вчасно…Автор: Британ Г. Я.
Я уплетений весь до нитки
у зелене волосся дощу,
уплетена дорога, що веде до батьківської хати,
уплетена хата, що видніється на горі, як
зелений птах,
уплетене дерево, що притихле стоїть над дорогою,
уплетена річка, наче блакитна стрічка в
дівочу косу,
уплетена череда корів, що спочивають на
тирлі.
А хмара плете і плете
зелене волосся дощу, холодне волосся дощу.
Але усім тепло,
усі знають: дощ перестане,
і хто напасеться, хто набігається,
хто нахитається,
хто насидиться на горі,
хто належиться,
а хто прийде додому
у хату, наповнену теплом, як гніздо.Автор: Василь Голобородько
Ну от і все.
Почавсь осінній дощ.
І літо залишилося у згадках
Широких вулиць
І спекотних площ
Думки сплітались в невідомому порядку.А ми ішли вперед.
Туди, де час
З калюж промоклих дивиться так щиро…Нелітній дощ
В житті у нас почавсь.
Осінній, сірий.
Так. Осінньо-сірийАвтор: Марина Кузьменко
Вірші про дощ від українських авторів
Українські поети часто звертаються до теми дощу у своїх творах. Він для них — не лише природне явище, а символ змін, емоцій та глибоких переживань. Дощ у поезії може бути радісним або сумним, легким, як літній бриз, або важким, як осіння туга. Пропонуємо вам кілька чудових віршів від українських авторів.
Ліна Костенко «Дощ полив і день такий полив’яний»
Дощ полив, і день такий полив’яний.
Все блищить, і люди як нові.
Лиш дідок старесенький, кропив’яний
блискавки визбирує в траві.
Струшується сад, як парасолька.
Мокрі ниви і порожній шлях…
Ген корів розсипана квасолька
доганяє хмари у полях.
Андрій Малишко «Дощ»
Дощик, дощик голубий,
Колосків не оббий
Зливами-проливами,
Хмарами-огнивами,
Птицями-зірницями,
В небі блискавицями.
Ти спадай на межу,
Я тобі таке скажу:
— Понад ріки та ліси
Хмари-вдари понеси,
Крапельками росяними
Над ланами вівсяними,
Цебром, цебром, цебрицею
Над нашою пашницею
Лийся тихо вдалині
На гречки та ячмені,
На гречки та ячмені,—
Буде весело мені.
Василь Стус «Надворі дощ?»
— Надворі дощ? — я запитав
— А так, на небі ні хмарини
I сльози на очах дружини
від сподівань і від ослав
— А що ти, плачеш? та покинь
— Авжеж, сміюся. Довгі злидні
в цій подобизні днів невидні.
Так розтає пітьмою тінь.
— Їй-богу, не збагну.
Дарма.
Усе збагнеш, коли прикрутить.
А хто вам вроду каламутить?
Хто варить воду з нас?
— Нема нікого винного. Здається,
що сам господь — на всій вині.
— Ти забігаєш аж у дні майбутнього?
Тобі не йметься?
Надієшся на сили віщі?
На арифметику чекань?
— На небі ні хмарини.
— Глянь —
надворі мов з відра періщить.
Микола Вінграновський «То дощ,то сніг, то знову дощ…»
То дощ, то сніг, то знову дощ,
І листя лопотіло,
Побуровіла нехворощ,
Вода на зиму сіла.
Піввітру пахло ще теплом,
Йогенька ж половина
Ішла вже з білим рюкзаком,
Тонка зігнулась спина.
Якийсь дідок-перестрибок,
Не на коні, не в човні,
З’явивсь з-під хмари і листок
Здмухнув собі зі скроні.
І враз на землю він побіг,
З-під хмари вітром здутий:
Одна нога узута в сніг,
Друга у дощ узута.
При зимі-осені-весні
Розхитуючи кладку,
Біг дід мій здалеку мені
Чорнявим хлопченятком.
З усіх своїх далеких ніг
Він біг на силу всеньку,
Біг і співав: то дощ, то сніг
І я, твій дід, маленький!
Максим Рильський «Дощ»
Благодатний, довгожданий,
Дивним сяйвом осіянний,
Золотий вечірній гість
Впав бадьоро, свіжо, дзвінко
На закурені будинки
Зголоднілих передмість.
Відкривай гарячі груди,
Мати земле! Дощ остудить,
Оживить і запліднить, –
І пшеницею й ячменем
Буйним повівом зеленим
Білі села звеселить.
Микола Сингаївський «Дощ за вікном хлюпочеться»
Дощ за вікном хлюпочеться,
наче невтішне дитя.
Жити простіше хочеться,
а в людства складне життя.
У людства – криваві грози,
у серці людському світ.
А я на життєвій дорозі
так хочу лишити слід.
Так, як дерева лишаються
небу,
нащадкам,
землі.
Так, як серця озиваються
в поетовім ремеслі.
Так, як у сивої матері
світиться в серці сльоза.
Так. як з дитинства марив я,
що людям належить краса.
Тільки в житті зустрічаються
підлість,
підступність,
ганьба.
Тільки повік не кінчаються
поступ і боротьба.
І я поринаю в битви,
бунтується в жилах кров.
Жити – значить любити
і захищать любов.
Так з любов’ю вітається
сонце в моїй стороні.
Так живу, як літається –
хмарам,
птицям,
весні!
Вірші про дощ для дітей 3-4 років
Для дітей дощ — це не лише вода з неба, а й привід для веселих ігор, спостережень та фантазій. Вони уявляють, як дощик поливає квіти, розмовляє з хмарками та стрибає у калюжах. Дитячі вірші про дощ допомагають малюкам краще зрозуміти природу, розвивають мовлення та уяву. Ось кілька простих та веселих римованих рядків для найменших.
Дощик-дощик, кап-кап-кап,
Заграй нам пісеньку хоча б!
Ми підставимо долоньки,
Будем плескати в долоньки!
Кап-кап, кап-кап,
Дощик стукає у сад.
Скаче жабка весело,
Парасольку просила б!
Дощик, дощик на подвір’ї,
Ми танцюєм, нам не лінь.
Парасолі кольорові
Розцвіли, як теплий день!
Дощик хмари розбудив,
Всі калюжі напоїв.
А малята з черевичків
Воду вилили в потічки!
Кап-кап, дощик не сумує,
Кожен листячко цілує.
Ми під дахом всі сидим,
Але гратися хотим!
Дощ у поезії — це не просто вода з неба, а джерело натхнення, яке пробуджує почуття, викликає спогади та розкриває глибину людських емоцій. Він може бути романтичним чи сумним, загадковим чи життєствердним, але завжди залишається особливим. У кожній краплі дощу звучить музика природи, яка знаходить відгук у серці кожного з нас.
