Під час хіротонії (висвячення) у православній чи греко-католицькій церкві після того, як єпископ поклав руки на кандидата, весь храм тричі співає або вигукує: «Аксіос!». Багато людей, які вперше це чують, губляться і починають питати: що це за слово і чому його кричать саме в цей момент?
Походження та переклад слова «аксіос»
Слово «аксіос» (грец. ἄξιος) буквально означає «достойний». Воно прийшло до нас прямо з давньогрецької мови, якою написане Нове Завідлення і якою служили перші століття християнства. Коли в храмі співають «Аксіос!», це стародавнє проголошення народу, що нововисвячений диякон, священник чи єпископ є гідним отриманого сану.
«Аксіос!» — це не просто вигук, а офіційне затвердження хіротонії всім церковним народом. Без цього проголошення висвячення вважалося б неповним у перші століття Церкви.
Як саме виконується «Аксіос» під час служби
Ритуал виглядає так:
- Після покладання єпископських рук і молитви висвячення єпископ тричі піднімає над головою нововисвяченого омофор або Євангеліє.
- У цей час хор і народ співають:
«Аксіос! Аксіос! Аксіос!» (тричі). - Якщо висвячується кілька осіб одночасно (наприклад, кілька дияконів), співають для кожного окремо.
- Нововисвячений у повному богослужбовому одязі тричі обходить престол, а народ продовжує співати «Аксіос!».
Після цього єпископ одягає на нього відповідні знаки сану (для священника — фелонь, для єпископа — саккос і омофор).
Хто саме співає «Аксіос»
У монастирях і соборах — хор і всі присутні. У парафіяльних храмах найчастіше співає лише хор, але віряни можуть приєднатися.
У грецькій традиції співають грецькою: «Άξιος!», у слов’янській — церковнослов’янською: «Достойний єсть!» або просто «Аксіос!». «Аксіос» співають при висвяченні:
- диякона
- священника (пресвітера)
- єпископа
- іноді при постриженні в чтеця чи іподиякона (залежить від традиції)
Історичне значення
У перші століття християнства народ дійсно мав право ветувати висвячення. Якщо хтось знав серйозну перешкоду (наприклад, кандидат жив у гріху), міг вигукнути «Не аксіос!» (грец. Ανάξιος — недостойний). У таких випадках єпископ зупиняв хіротонію і починав розслідування. Сьогодні такого вже не буває, але форма збереглася як свідчення того, що сан дається не лише єпископом, а всією Церквою.
| Момент у богослужінні | Що саме співають | Кому адресовано |
|---|---|---|
| Хіротонія в диякона | Аксіос! (тричі) | Новому диякону |
| Хіротонія в священника | Аксіос! (тричі) | Новому священнику |
| Хіротонія в єпископа | Аксіос! (тричі), часто довго і урочисто | Новому єпископу |
| Постриження чтеця (рідко) | Аксіос! або «Достойний єсть!» | Новому чтецю |
Отже, коли ви наступного разу почуєте в церкві «Аксіос!», знайте: це не просто гарна традиція, а древнє проголошення всією Церквою, що людина, яка стоїть перед престолом, визнана достойною прийняти священний сан і служити Богу та людям. І в цей момент весь храм радіє ще одному новому служителю Христової Церкви.
