Собівартість — це те, що визначає ваш кінцевий прибуток: лише одна помилка може призвести до зменшення витрат, збільшення доходу до оподаткування, надвисокої суми податку (ПДФО для юросіб і ЄП для ФОП) та низького чистого прибутку. Особливо це критично для ФОПів і малого бізнесу, де кожна гривня має значення. Школа бізнесу Нова пошта поділилася розбором таких помилок, що допоможе вам розраховувати показник собівартості правильно.
1. Змішування адміністративних витрат і собівартості
Для початку зазначимо, що формування собівартості в Україні чітко регулюється стандартами НП(С)БО 16 «Витрати» (для виробників) та НП(С)БО 9 «Запаси» (для торгівельних компаній та ФОП, які займаються перепродажем). Згідно з цими вимогами, до собівартості можна включати:
- прямі матеріальні витрати (сировина, енергія, компоненти тощо);
- прямі витрати на оплату праці (працівникам, які безпосередньо виготовляють продукцію);
- інші прямі витрати (наприклад оренда землі та амортизація);
- змінні ЗВВ (допоміжні матеріали, зарплата допоміжних робітників) та постійні розподілені ЗВВ (фіксовані комунальні платежі, охорона праці тощо).
Підприємці ж часто намагаються включити у собівартість максимум витрат, щоб не забути нічого та не занизити собі прибуток після оподаткування: це й зарплата собі як керівнику, й оренда управлінського офісу, й службові відрядження. Порушення правил обліку може призвести до штрафних санкцій та податкових донарахувань під час перевірок, а тому під час розрахунків важливо бути максимально точними та обережними.
2. Зміна методу вибуття запасів
Уявімо ситуацію: на вашому підприємстві працював бухгалтер, який користувався середньозваженим методом вибуття запасів. Цього працівника ви звільнили, а на його місце призначили нового бухгалтера, який вирішив «робити по своєму» — працювати за методом FIFO (перші закуплені запаси списуються першими). На перший погляд, за новими розрахунками собівартість стала нижчою, а прибуток вищим, і ситуація лише покращилась, однак:
- обраний метод вибуття запасів має бути закріпленим в обліковій політиці та застосовуватися послідовно (п. 16 НП(С)БО 9 «Запаси»);
- зміна методу вибуття дорівнює зміні облікової політики, а отже й ретроспективному перерахунку (за новим методом) ВСІХ можливих минулих періодів, навіть якщо це 10 років;
- зміна облікової політики повинна мати економічне обґрунтування, наприклад для виправлення помилок, а не просто тому, що ви найняли нового бухгалтера (п. 9 НП(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах»).
Оскільки метод вибуття запасів безпосередньо впливає на суму витрат, некоректне відображення цих даних може призвести до неправильного розрахунку податку на прибуток, що ДПС може розцінити як навмисне заниження об’єкта оподаткування.
