Непереносимість лактози залишається однією з найчастіших причин плачу, здуття живота та рідкого стільця у немовлят перших місяців життя. Багато батьків одразу думають про алергію, хоча насправді проблема часто криється саме в тимчасовій недостатності ферменту лактази. Розберемо, як швидко розпізнати цей стан і відрізнити його від інших захворювань.
Чим непереносимість лактози відрізняється від алергії на білок молока
Перш ніж шукати ознаки непереносимості лактози, важливо зрозуміти, що це не алергія. Алергія на білок коров’ячого молока (АБКМ) – це імунна реакція, яка може давати висипання, набряки, кров у калі, блювоту та навіть анафілаксію. Непереносимість лактози – це проблема травлення, пов’язана з нестачею або низькою активністю ферменту лактази, який розщеплює молочний цукор (лактозу).
У немовлят буває два основні типи непереносимості лактози:
- Первинна (вроджена) лактазна недостатність – дуже рідкісне генетичне захворювання, коли лактази майже немає з народження.
- Вторинна (тимчасова) – найпоширеніший варіант. Виникає після ротавірусної інфекції, лямбліозу, гострого ентериту чи тривалого прийому антибіотиків. Слизова кишківника пошкоджується, кількість лактази тимчасово знижується.
У більшості випадків у немовлят до року йдеться саме про вторинну, тимчасову непереносимість.
Як проявляється непереносимість лактози у немовлят
Симптоми зазвичай з’являються через 30–120 хвилин після годування молоком або звичайною сумішшю. Дитина починає плакати, підтискати ніжки, животик стає твердим і здутим, чутно гучне бурчання. Найхарактерніше – зміна стільця: він стає рідким, пінистим, з кислим запахом, часто зеленим або з білими грудочками. Випорожнення можуть бути дуже частими (до 10–12 разів на добу) або, навпаки, накопичуватися і виходити «вибухово» з великою кількістю газів. На відміну від алергії на білок, при непереносимості лактози дитина зазвичай добре набирає вагу і між годуваннями почувається нормально.
Пінистий, водянистий стілець із кислим запахом + сильне здуття саме після годування – найнадійніша ознака непереносимості лактози у немовлят.
Найпростіший спосіб перевірити вдома
Найшвидше і найточніше підтвердження – тимчасово прибрати лактозу з раціону дитини на 5–7 днів. Якщо малюк на штучному вигодовуванні, повністю перейдіть на безлактозну суміш. Якщо на грудному і підозрюєте перевантаження лактозою, спробуйте перед годуванням зціджувати перші 50–100 мл «переднього» молока або годуйте довше з однієї груді, щоб дитина отримувала більше жирного «заднього» молока.
Покращення видно вже на 2–3 добу: здуття зменшується, стілець стає оформленим, дитина перестає плакати після їжі. Якщо симптоми повністю зникли – це була саме лактозна непереносимість.
Часткова непереносимість лактози
У багатьох немовлят лактази виробляється недостатньо, але не відсутня повністю. У таких випадках повне виключення лактози не потрібне. Достатньо додавати фермент лактазу в зціджене молоко чи суміш (препарати Lactazar, Colief, BabyDok Lactase) або змішувати звичайну і низьколактозну суміш у пропорції 1:1. Через кілька тижнів після одужання від інфекції чи нормалізації мікрофлори кишечника більшість дітей знову добре переносять звичайне молоко.
Коли симптоми – це НЕ просто лактоза
Є ознаки, при яких потрібно негайно звертатися до лікаря, бо проблема може бути серйознішою:
- кров у калі
- висипання, кропив’янка, екзема
- блювання фонтаном
- поганий набір ваги
- температура і пронос довше 10–14 днів
Непереносимість лактози у немовлят у 90–95% випадків – тимчасовий стан, який минає сам або легко коригується. Головне – вчасно розпізнати характерні симптоми і не плутати з алергією. Проста зміна суміші чи додавання ферменту зазвичай вирішують проблему за лічені дні, і вже до року-півтора більшість дітей спокійно п’ють звичайне молоко без жодних наслідків.
